Доброякісні кістозні утворення яєчників у вагітних: Тактика ведення та ендохірургічне лікування (монографія)

Автор: А.В. Чайка, О.М. Носенко, Л.Л. Васильєва.
Донецький національний медичний університет ім. М. Горького
Опубликовано:
Донецьк, 2013. – 117 с. Іл.

Доброякісні кістозні утворення яєчників у вагітних: Тактика ведення та ендохірургічне лікування (монографія)

   У монографії приведені результати науково-дослідної роботи щодо підвищення безпечності та ефективності тактики ведення вагітних з доброякісними кістозними утвореннями яєчників. Авторами висвітлені особливості перебігу гестаційного періоду та пологів, стану немовлят та долі утворень яєчників у вагітних з доброякісними кістозними утвореннями яєчників при спостережній та хірургічній тактиці ведення, особливості їх гормонального, оксидативного, нітрозативного гомеостазу і вираженості ендогенної інтоксикації, патогенез негативного впливу утворень яєчників на перебіг гестаційного періоду, а також спостережна та ендохірургічна тактика ведення, приведені практичні рекомендації.
Книга призначена для лікарів акушерів-гінекологів, сімейних лікалів та ендоскопічних хірургів.

Вступ.
За даними різних авторів, утворення яєчників під час вагітності реєструються в 1-4% випадків [1-5]. Більшість цих утворень представлено кістами жовтих тіл вагітності, які зазвичай регресують до 16 тижнів вагітності [6,7]. Серед найбільш часто персистуючих під час вагітності кістозних утворень яєчників у 45-47,8% випадків зустрічаються зрілі тератоми, у 7,6-28,6% – муцинозні цистаденоми, в 4,3-22% – серозні цистаденоми, у 9,1-21,4% – функціональні кісти, у 7,1-18,2% – ендометріоїдні і в 2,1-7,6% – параоваріальні кісти [1-17]. Від 2,1 до 23% персистуючих під час вагітності кістозних утворень яєчників представлено злоякісними пухлинами [8, 18-22].
До 50-70% персистуючих під час вагітності утворень яєчників не супроводжуються маніфестацією будь-яких клінічних симптомів [11, 18, 23]. Ведення таких безсимптомних утворень яєчників залишається суперечливим [23-25]. Традиційно ці хворі піддавалися лапаротомії та видаленню пухлин у терміні 16-20 тижнів вагітності. Хірургія запобігає таким ускладненням, як перекрут і розрив утворень, а також видаляє перешкоду у вигляді оваріального утворення для розродження через природні пологові шляхи [4, 25, 26]. У той же час хірургія оваріальних утворень під час вагітності може призводити до мимовільного переривання вагітності в ранньому терміні, передчасного розриву навколоплідних оболонок, передчасних пологів і перинатальної смертності [6, 11, 27].

 

До теперішнього часу питання оперативного лікування вагітних з персистуючими утвореннями яєчників залишаються спірними, недостатньо чітко визначені доцільність проведення оперативного втручання, операційний доступ, термін вагітності, при якому оптимально проводити операцію [28].

   Традиційним хірургічним доступом для лікування пухлин яєчників є лапаротомічний. Однак у зв’язку з розвитком нових технологій, широким впровадженням ендоскопічної техніки з’явилися повідомлення про використання лапароскопічного доступу при лікуванні вищевказаної патології під час вагітності [1, 16, 29, 30].

 

Основними маловивченими проблемними питаннями лапароскопічних втручань є термін вагітності, під час якого доцільно проведення оперативного втручання, точки накладання троакарних портів, перебіг вагітності в післяопераційному періоді та стан новонароджених [26-36].

   За результатами вивчення стану оксидативного гомеостазу при доброякісних кістозних утвореннях яєчників здійснюється накопичення продуктів вільнорадикального окислення (ВРО) на тлі зниження загальної антиокислювальної активності плазми (ЗАОА) і деяких компонентів антиоксидантної системи [37]. Надлишок вільних радикалів приводить до порушення синтезу ендотеліальною системою оксиду азоту та ендогенної інтоксикації [38, 39], що під час вагітності може привести до порушень гестації. Роботи, присвячені вивченню порушень оксидативного та нітрозативного гомеостазу і вираженості ендогенної інтоксикації при доброякісних кістозних утвореннях яєчників під час вагітності в літературі відсутні, як й роботи, присвячені особливостям гормональної функції жовтого тіла та плаценти при даній патології.
Запропоновану авторами монографію присвячено питанням щодо спостережної тактики ведення вагітних з персистуючими утвореннями яєчників та надання їм при необхідності малоінвазивної ендохірургічної допомоги, а також післяопераційних реабілітаційних заходів.

 

   Повний зміст монографії див. в PDF файлі

Последние публикации:

Кардиопротекторный эффект донатора оксида азота у пациентов с артериальной гипертензией

Резюме: Последнее десятилетие ознаменовалось интенсивным развитием фундаментальных и клинических исследований роли сосудистого эндотелия в генезе сердечно-сосудистых заболеваний (ССЗ). Сегодня внимание исследователей приковано к изучению роли дисфункции эндотелия (ДЭ) в патогенезе ССЗ, а также к поиску способов ее эффективной коррекции. В статье приводятся данные международных и украинских публикаций о возможном кардиопротекторном эффекте донатора оксида азота у […]

ЗДОРОВЬЕ НЕФРОНА — ЗАЛОГ СТАБИЛЬНОГО АРТЕРИАЛЬНОГО ДАВЛЕНИЯ

Резюме: Хроническая болезнь почек является одним из наиболее распространенных заболеваний в мире. Наряду с повреждением собственно почки заболевание связано с большими рисками со стороны сердечно-сосудистой, эндокринной и других систем организма. Обзор представляет последние взгляды на проблему и данные исследований, а также современные терапевтические решения для всестороннего лечения заболевания и проведения патогенетически обоснованной коррекции волюмодинамики. Рассмотренный […]