Якщо лікар знає назву вашої хвороби, це ще не значить, що він знає, що це таке.
А. Блох

Актуальність проблеми.
Проблема тромботичних ускладнень у жінок в останні роки набуває все більшого значення як в загальноклінічній, так і в акушерсько-гінекологічній практиці.  Тромбози глибоких вен і тромбоемболія легеневої артерії, поєднані поняттям «венозний тромбоемболізм» (ВТЕ), залишаються однією з  провідних причин материнської смертності в розвинених країнах (до 20 %), переважно за рахунок ТЕЛА (James A.H. та ін., 2003). Післяпологовий період є найбільш небезпечним для розвитку асоційованих з  вагітністю та пологами тромбозів, ризик яких досягає в середньому 2:1000 (Стуров Н.В., 2013).

Встановлено, що частота розвитку ВТЕ в післяпологовому періоді в 3–6 разів вища у жінок після операції кесаревого розтину, ніж після вагінальних пологів (Tooher R. та ін., 2010). Ризик ВТЕ знижується до початкового рівня через 6 тижнів після пологів.

У методичних рекомендаціях висвітлено сучасні погляди на причини виникнення, патогенез, клінічний перебіг, а насамперед – на профілактику акушерських і тромботичних ускладнень в період  вагітності, пологів та у післяпологовому періоді у жінок зі спадковими і набутими тромбофіліями згідно з клінічними протоколами МОЗ України  та міжнародними рекомендаціями з точки зору доказової медицини.

Методичні рекомендації підготовлені у рамках НДР Державного закладу «Дніпропетровська медична академія МОЗ України» за темою: «Наукове обґрунтування шляхів подолання акушерської агресії», номер держреєстрації 0114U002262, термін виконання 2014–2016 рр. Методичні рекомендації призначені для лікарів акушерів-гінекологів та анестезіологів-реаніматологів і видаються в Україні вперше.