Системний червоний вовчак (СЧВ) є хронічним мультисистемним аутоімунним захворюванням, яке зустрічається
переважно у жінок дітородного віку. Ризик ускладнень і несприятливих результатів для плода і новонародженого
у вагітних із СЧВ є високим.
Вагітність та системний червоний вовчак: перинатальні аспекти, діагностичні та лікувальні алгоритми
Додавання до базової терапії вагітних з серцевою недостатністю Тівортіну сприяє підвищенню якості життя, покращенню загального самопочуття, збільшенню толерантності до фізичного навантаження, підвищенню рівня гломерулярної фільтрації, зниженню рівня важливого вазоконстриктора ендотеліну. Все це значно підвищує результати лікування серцевої недостатності під час вагітності та, в кінцевому результаті, суттєво поліпшує загальний стан жінки.
Работа основана на анализе вариантов интенсивной терапии у 36 женщин в возрасте от 18 до 39 лет с диагнозом преэклампсии средней и тяжелой степени тяжести в сроки от 32 до 39 нед. Установлено, что включение L-аргинина в комплексную базисную терапию позволяет быстрее и безопаснее стабилизировать показатели гемодинамики.
Проведена оценка эффективности разработанного авторами способа лапароскопического лечения и послеоперационной реабилитации пациенток с синдромом поликистозных яичников (СПКЯ). Изученo влияние радиоволновой лапароскопической резекции яичников в сочетании с аппликацией на их поверхность геля Intercoat.
Проведена оценка эффективности предложенного способа лапароскопического лечения и профилактики спайкообразования у пациенток с СПКЯ и сопутствующим трубно-перитонеальным бесплодием.
Генитальный эндометриоз входит в число ведущих причин снижения качества жизни и нарушения фертильности женского населения. По данным Adamson et al. (2010), около 176 млн женщин (от 6 до 10% женского населения) репродуктивного возраста во всем мире страдают от тех или иных симптомов этого недуга.
Стан плода і новонародженого перебуває у прямій залежності від кількості L-аргініну
в сироватці крові, а дефіцит оксиду азоту призводить до
вазоконстрикції, порушення плацентарно-плодового кровообігу та зниження функціональних можливостей плаценти.
В статье проанализированы современные подходы к диагностике, профилактике и терапии плацентарной недостаточности, в том числе на фоне варикозной болезни.
Проблема плацентарной дисфункции в современном акушерстве не теряет своей актуальности на протяжении последних десятилетий.
Метою дослідження було визначення клінічної ефективності інфузійної терапії Тівортіном при лікуванні хворих на пієлонефрит вагітних.
У монографії приведені результати науково-дослідної роботи щодо підвищення безпечності та ефективності тактики ведення вагітних з доброякісними кістозними утвореннями яєчників.